- вимочити
- = вимочитися; док. див. <<вимочувати>>, <<вимочуватися>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
вимочити
Look at other dictionaries:
вимочити — див. вимочувати … Український тлумачний словник
вимочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимочити … Український тлумачний словник
вимочення — я, с. Дія за знач. вимочити … Український тлумачний словник
повимочувати — ую, уєш, док., перех. Вимочити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
